chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Нові дороги та стежки

[Ілля Герасюта]  Версія для друку


За кроком крок, здолавши версти шляху,
Проливши діжу поту в боротьбі,
Не знаючи ні спокою, ні жаху,
Вершину в хмарах показав собі.

І здивувавсь – «Так високо не був ще,
Що ж на горі мене холодній цій чека?».
Й самотність вдарила у груди дужче,
І відпустила скелю стомлена рука.

І стежкою вернув… Та ніби й вгору,
І інші відчуття!.. Нестримність і пиха,
Неспійманого звіра шкуру міряв в пору
Коли неробства тінь була найбільш лиха.

Й світило сонце, і забуті хмари
Ледь-ледь на обрії собі пливли,
А пік… Він поруч був, вже схожий на примару…
Та непримарними лиш мріяння були.

І стрілась діва… Дихала красою…
Чарівні очі, в золоті смарагд,
Галявиною йшла, й була вона сумною,
Був в ній і шторм, й пожежа, й зорепад…

Зустрілись двоє, стежка їх єднала,
І взимку їм усюд була весна,
І трави квітчасті симфонії їм грали,
Галявина дала їм мрій сповна…

____________________________________

І час пройде, і марево спада…
Далеко заблукались від вершин,
Дурман цей врешті матиме і спин…
Забутись в сні, обрати шлях один…
Їх рішення, чи час. Чи змиє все вода?..



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 222
Опубліковано: 10.08.2014 15:25





© Copyright: Ілля Герасюта



 
Рецензії


Іванна Байда   [baidaiv]   Додано 16.08.2014 в 22:06   Рецензія: позитивна

Ну що ж, вперед, до вершини. Тепер уже удвох))).





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи