chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Сходить літо світанками в роси

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Крізь нестримні осінні прогнози,
Мов промінчик у сонячній грі,
Сходить літо світанками в роси,
Лік свій губить у календарі,
Пізнім цвітом милуючи спішно.

Духмяніє ще між пелюстками
Перепоєне зіллям тепло,
Хоч скрадається літо стежками
У щемке неминуче «було»
Й сіє смуток дощами невтішно.

Скоро стане в імлі… Зовсім скоро.
Спалахне лиш у тихому сні,
Та в холодну незатишну пору
У коханих очей глибині
Враз зігріє промінчиком ніжно.



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 8
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 240
Опубліковано: 18.08.2014 08:36





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Віра Петриченко   [vera]   Додано 19.08.2014 в 14:18   Рецензія: нейтральна

Природа нагадує про себе, і сонечко вже світить наче по осінньому.
Але... для почуттів пори року не назаваді. І так має бути!

Душевний ліричний вірш!





 
Тетяна Чорновіл   Додано 19.08.2014 в 15:09

Дякую Вам! То елегійний смуток міжсезоння!
Для мене будь яка пора року красива! Найкраща осінь, здається. ))



 
Іванна Байда   [baidaiv]   Додано 18.08.2014 в 23:26   Рецензія: позитивна

У мене вже початок серпня асоціюється із осінню.





 
Тетяна Чорновіл   Додано 19.08.2014 в 15:11

Згодна! )) Може й на краще.
Швидше б задощило, не люблю спеку! А цього літа її вистачало!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи