chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Вісник

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Як місяць тишу блідо скнів
За часу видимість туманну,
Явився вісник сплеском снів
В мого чуття тремку оману.

Змагався з несусвітним злом,
Кур’єр із надтонкого світу,
Щоб просочити крізь розлом
Безцінну вість несамовиту.

Все звичне: плащ і капелюх,
Та в силуеті – щось знаменне.
Ні звуку з уст не ловить слух,
Я ж відчуваю – вість у мене…

Її зумію осягти,
Тож вісник виконав завдання.
З уст – усміх тільки. Час іти,
Бо в хмарах сіється світання.

В свій світ імлою заборон
Пішов через досвітні тіні,
Лиш галас збуджених ворон
В плаща долинув тріпотінні.



Рубрика твору: Езотеричні вірші
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 362
Опубліковано: 10.09.2014 21:53





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Іванна Байда   [baidaiv]   Додано 15.09.2014 в 18:28   Рецензія: позитивна

Містично і цікаво...





 
Тетяна Чорновіл   Додано 20.09.2014 в 14:19

Дякую!
Замислююсь іноді над такими речами ))
Десь щось відбувається майже поряд... Десь паралельно.



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи