На павутинці бабиного літа

На павутинці бабиного літа
Повисло сонце в світанковій млі.
Пухка туману зоресяйна свита
Скотилась вниз на вітрянім коні.
Пряде промінчик золота грайливо,
Із молоком тепло дзюрчить у дзбан.
І стелить ранок біле-біле мливо
На жовторосих трав тремкий орган.
Із кетягом калини в чорних косах
Блукає осінь юна край воріт,
І де ступають тихо ноги босо –
Пороша срібна стелиться у слід.

Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 233
Опубліковано: 17.09.2014 12:47

Переглянути профіль автора

Рецензії

Тетяна Чорновіл [TETYANCH] Додано 20.09.2014 в 14:41 Рецензія: позитивна

Красиві дуже образи!
Мелодія жовторосих трав дуже сподобалась!

Іванна Байда Додано 24.09.2014 в 13:29

А, погодьтеся, вони гарно співають. А ще я люблю слухати шум дощу і водопаду. Кажуть, вода дуже заспокоює нерви. Так нам у цей нелегкий час треба всім переселитися десь поблизу річок))).

Віра Петриченко [vera] Додано 19.09.2014 в 12:26 Рецензія: позитивна

Літо-літечко!!! Не збагнули, коли воно і пройшло!
Зігріває лишень сонце на павутинці бабиного літа! Сподобалось!!!!

Віра Петриченко Додано 19.09.2014 в 13:06

Сонечка вам привітного1 Хай вас зігріває!

Іванна Байда Додано 19.09.2014 в 16:52

Дякую))). І Вам побільше тепла!

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи