chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Дідусь...

[Яна Бурмістр]  Версія для друку


Сидить дідусь старенький,в самоті...
І дивлячись в вікно,з очей сльозу стирає...
Нікому не потрібний на землі...
Хоч в цьому світі рідних внуків має...

Простеньке ліжко в закутку лікарні...
Тепер від нині його новий дім...
І стара ковдра вітром повіває...
Він тягарем став рідним своїм всім...

Поруч із ліжком тумба невелика...
Склянка води стоїть там повсякчас...
Голову гріє,подушка безлика...
І так проходять дні,за часом час...

Він пережив багато за свій вік...
Кохання,радість,біль і втрати...
Він сильний був,красивий чоловік...
Який ось так,зумів тягарем стати...

Він так чекає внуків,з нетерпінням...
Надіється,що прийдуть,заберуть...
Поставляться до всього з розумінням...
І серцем всім,від одинокості спасуть...



Рубрика твору: Драми у віршах
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 167
Опубліковано: 19.09.2014 11:41





© Copyright: Яна Бурмістр



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 20.09.2014 в 14:35   Рецензія: позитивна

З тими онуками (які здали його) був би ще самотнішим.
Краще наодинці з склянкою води та вільними думками, ні від кого не залежними (якщо вже так сумно вийшло доживати).
А з іншого боку як глянути...
Хтозна, що то за фрукт був замолоду, той теперішній самотній дідуган. Можливо попивав... чи гуляв від сім"ї... Намагаюся сказати, що ми відповідальні за тих байдужих дітей і онуків, яких виростили. Якщо копнути глибше, то можна знайти свою помилку в вихованні і не звертати тільки на час.
Розговорилась...





 
Яна Бурмістр   Додано 20.09.2014 в 21:31

Бувають різні ситуаціі...дійсно...з якого боку глянути!
Всього найкращого*
З теплом,



 
Віра Петриченко   [vera]   Додано 19.09.2014 в 13:26   Рецензія: позитивна

ТАК.. В нашому житті все частіше бачиш байдужість, грубість та зневагу...А чому так?
Стає прикро, що бачиш такі відносини не тільки десь на вулиці, а все частіше черствість поселяється в серед свмих близьких, в родинах.Це горе, наше суспільне горе...
Вірш зачепив душу за живе.





 
Яна Бурмістр   Додано 19.09.2014 в 13:30

Такі зараз люди...
Дакую Вам*
З теплом,



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи