chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

З серця шалом упереміш

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Згубило сонце сукню полум’яну
В пухнастому сум’ятті ковилу
І в постіль покотилося духмяну
З трав шелестких за обрію імлу,
В намітку загорнувшись присмеркову.

Нуртує пристрасть сонячну нестримну,
Багрянцями стікає небосхил,
У мить, що непідвладна часу плину,
Натхнений вітру подихом ковил
Нашіптує ледь чутно колискову.

Тебе чекаю, де мітелок хвилі
Сном сонця сходять в тіней міражі.
Не заблукай у росянім свавіллі,
Бо в шелесткому прихистку душі
Роси від крапель сну не відокремиш.

Іди аж поки відгукнеться в тиші
Мелодії відлуння чи плачу…
Вслухайся в звуки тиші найніжніші,
Мій сон відчуєш. Чуєш? Чуєш-ш… Чу…
Схлип ночі з серця шалом упереміш.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 296
Опубліковано: 24.09.2014 18:59





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Віра Петриченко   [vera]   Додано 25.09.2014 в 15:43   Рецензія: позитивна

Дивуюсь!
Де Ви берете ці магічні рядки, що переплітаються віночком, бальзамом лягають на душу і ніжно п"янять?!!! І стиль написання цікавий! Прекрасно!





 
Тетяна Чорновіл   Додано 26.09.2014 в 09:36

Мені дуже приємно, що все так відгукується в Вашій душі.
Не знаю, де воно береться...
Цей стиль якось випадково придумався. (хоч може вже десь і існує, не знаю). Якось додала в катрени по рядку просто так, біло, щоб краще висловитись.))) А пізніше раптом дійшло, що те що "в міжряддях" також можна заримувати! Дякую Вам, що звернули увагу!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи