Побачення в кавових вимірах

Чекай, зайду на кави чашку
В твою обитель мрій медових,
Бо вимір пахощів чудових
Край ночі осягнути тяжко.

Майнула мить перестороги
За пеленою запашною,
Напій твій манить глибиною.
До дна? Та ні, ковтну лиш трохи.

І знов по вінця. Міцно й смачно.
Чи кави глиб, чи ніч габою?
В цей дивний вимір ми з тобою
Пірнули досить необачно.

Ніч спромоглась таки заснути
На спраглій позначці світання.
Це перша рима чи остання?
Без чашки кави не збагнути.

Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 282
Опубліковано: 26.09.2014 09:27

Переглянути профіль автора

Рецензії

Іванна Байда [baidaiv] Додано 30.09.2014 в 11:34 Рецензія: позитивна

І мені дуже сподобалося.

Тетяна Чорновіл Додано 30.09.2014 в 11:52

Приємно! ))
Рада, що відчулося!
Смачного!

Віра Петриченко [vera] Додано 26.09.2014 в 12:34 Рецензія: позитивна

Випила б вашу каву до дна, не залишила і краплини!
Чудовий вірш!, Кожний рядок чарує! Одержала море позитиву! Дякую!

Тетяна Чорновіл Додано 30.09.2014 в 11:51

Це я Вам дякую!!! За увагу і ліричне сприйняття!
Смачного! )) Правда, кава не моя! Сама в гості ходила! )))

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи