chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Коли дерева були великими…

[Віра Петриченко]  Версія для друку


Коли це було? Не скажу я…
Та тільки знаю, що було!...
Було магічне слово «мама»
І все дозволено було!

«Верьовки» вили,мов канати,
Слона ліпили без ноги,
Іграшок було багато
І всі цікавими були.

Коня гнідого запрягали,
Замість хвоста – в нього лоза,
І ляльки мотанки мотали,
З дерев летіли, як гроза.

Були ми льотчики відважні,
Матусі, лікарі були,
Кухар варив нам каші класні.
-А далі, що? – Спитали Ви.

Нічого… Все було так! – Дійсно!
Колись…А може й недавно -
Були великими дерева -
В дитинстві марево жило …

Чудес на світі не буває…
Дерева швидко виростають,
А з ними й мрія вироста
І досяга мети мета!!!



*PVG* Петриченко В.




Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 246
Опубліковано: 03.10.2014 11:18





© Copyright: Віра Петриченко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 04.10.2014 в 14:50   Рецензія: позитивна

Досягнення мети - це вже немало!
Чудовий ностальгічний вірш! ))
Дитячі спогади - то щось! Завжди пригадується щось найсвітліше, а прикрощі і нестатки... Ну їх! ))





 
Віра Петриченко   Додано 06.10.2014 в 11:25

В дитинстві все сприймається по іншому, ось і оживають казкові спогади.
Дякую,що не байдужі та підтримуєте!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи