chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Неосяжний ноктюрн

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Сповивши шерехів оману
В тремтливі вечорові тіні,
Між снів нечутною ходою
Ступає осінь дощова.

Пірну за нею в глиб туманну,
Де в сторожкому шелестінні
Щемить колоссям сухостою
Дощами зрошена трава.

Чи ж осягнути я зумію
Цю неосяжну сутність тиші?
Таїть мій сумнів місяць срібно
Крізь ночі згущене биття.

Не стихну в часу веремію
На шелесткому роздоріжжі,
Сприйняти серцем лиш потрібно
Осінніх снів передчуття.

Схитнувши кетяги калини,
Ніч за туманною межею
За хвилею стікає хвиля
В дощі притишені рясні

Щось неосяжне тихоплинне
Враз осягну на мить душею
Й зізнань твоїх терпке свавілля
Відчую в трепетному сні.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 184
Опубліковано: 22.10.2014 12:10





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Віра Петриченко   [vera]   Додано 22.10.2014 в 22:04   Рецензія: позитивна

Зачаровує Ваш ноктюрн!
І чарує ваш цікавий стиль написання. Подобається!





 
Тетяна Чорновіл   Додано 24.10.2014 в 10:03

Дякую Вам, що читаєте і звертаєте увагу!
Мені дуже приємно!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи