chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Негадане кохання

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Одиноко по Всесвіту білому.
Самотів між зірок чорнорясником.
У серденьку давно помертвілому,
Безнадія льодилася власником.

Не шукаючи долю негадану,
Животів лиш хмільною оманою.
Не бриніли молитви між ладану…
Доки очі не стрілись з коханою.

Її погляд – глибінь океанова
Та, що манить бажання перлинами.
Завитків філігранність каштанова,
Терпко губить мій розум полинами.

Глянець шкіри – лілейність березова,
Що палає амурною лавою.
І усмішка невиспіло-фрезова
Підсолоджена чорною кавою.

А по тілу – сузір’ями родимки
До Блаженства ведуть галактики…
Скрипотять в мою душу сходинки,
Роздираючи серце в клаптики.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 535
Опубліковано: 22.10.2014 23:07





© Copyright: Олег Корнієнко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 25.10.2014 в 22:39   Рецензія: позитивна

За майстерними вишуканими словами поезії відчуваються ніжні тендітні почуття.





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи