http://www.chitalnya.ru/

Пісня давня, мов нова.

Я іду зимовим садом,
Роки лягають листопадом,
Легкий туман фарбує скроні,
А пам'ять – вічна і жива.

Скільки весен пролетіло,
А в очах – твої вуста,
Очі твої, ніжне тіло,
І лунає пісня та.

«Ой ви, очі волошкові»
Я проніс через літа,
Стан твій ніжний смерековий –
Ти любов моя п'янка.

Що ж ви очі наробили,
Серце крає і болить,
Очі бачу – серце мліє,
Сон-душа кудись летить.

Та лунає в серці пісня,
Пісня давня, мов нова,
Я до тебе знову плину,
Все нагадують слова:

«Ой ви, очі волошкові»
Загубились в полі трав,
Буду жити, вас любити,
Хто б вас, очі, не кохав.



*PVG * Петриченко В.



Автор: Віра Петриченко
Рубрика твору: Пісня
Опубліковано: 01.11.2014 23:32