chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Моя ромашка.

[Віра Петриченко]  Версія для друку


Сонечко в хмаринці затаїлось чемно,
Пелюстки ромашки - ніжний дивоцвіт.
Серденько стукоче, щось почути хоче,
Щось таке важливе – переверне світ.

Польові ромашки – ніжні хвилі моря,
Що хвилюють серце всіх юних дівчат,
То ж піднімуть настрій - щоб не було горя –
- Любить, чи не любить – правдоньку сказать.

Та ціна любові – пелюстки додолу
Падають на землю, наче заметіль,
Виривають серце без жалю і болю,
Лиш почути слово – він любить її.

- Любить, чи не любить – не в пелюстках щастя,
Кохання не буде, якщо не було,
І ромашка скаже – вірити не варто
У любов, що бродить по чужих стежках.

Я свою ромашку не віддам нікому,
Заховаю в серці – надійний покров,
Щоб не знала болю, щоб не знала горя,
Пелюстки тендітні збережуть любов.

А ромашки в полі,ніби в небі зорі,
Наче море-простір стелеться безкрай,
Квітне розквітає квітка ця любові,
Хай живе кохання - в кожнім серці рай!



*PVG* Петриченко В.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 243
Опубліковано: 07.11.2014 15:59





© Copyright: Віра Петриченко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 08.11.2014 в 21:16   Рецензія: позитивна

Бажання зберегти любов дорогого варте.
Не всі розуміють насправді, чого бажають.
Мені чомусь відчувся цей вірш з уст юної дівчинки.





 
Віра Петриченко   Додано 09.11.2014 в 14:24

Любов вражає серця в любому віці, та тільки ромашки страждають від першої юної любові.
Дякую Вам,що відгукуєтесь, завжди вас рада чути!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи