http://www.chitalnya.ru/

Відгомін Базарської трагедії

Чрезвычайная Пятерка постановляет:
1. Лиц, перечисленных в придложенном к сему списке, в числе 359 человек, как злостных, активных бандитов – РАССТРЕЛЯТЬ.
2. Лиц высшего командного состава и гражданского правления, прибывшего со штабом армии Тютюнника в числе 41 чел., направить для дополнительного допроса следственными органами.
3. Бывших красноармейцев, попавших в плен в 20 году и примкнувших к банде с целью вырваться из плена в числе 42 чел. направить в особый отдел К.В.О. для проверки.

У бій за долю рідного народу
Пішли ми в час кривавого терору.
Сильнішим ворог був, і в нагороду
Злощасний вирок смерть пророчив скору.

В останню мить, як підвели до рову,
Похмуре дійство вічністю здалося.
Та «Ще не вмерла…» вирвалось на волю,
Заціпивши ворон чорноголосся!

На сподівань розстріляних руїні
Так важко сенс загибелі збагнути…
Згадайте нас у вільній Україні,
Щоб щирим добрим словом пом’янути.

______________________________________________________

Щороку 21 листопада поминаємо розстріляних цього дня 1921 року під Базаром на Житомирщині 360 українських вояків, учасників Другого Зимового походу, що вступили в бій з червоними окупантами.
21 листопада 1921 року 359 полонених, у тому числі й поранених, котовці вивели за село, зачитали постанову «п’ятірки» про розстріл їх як «ворогів народу». Запропонували перейти на бік червоних, але вістовий Степан Щербак за всіх відповів, що України вони не зрадять. Розповідають, що померли, співаючи гімн «Ще не вмерла України ні слава, ні воля»… Що українські вояки чинитимуть саме так, Котовський не сумнівався, тому заздалегідь примусив селян викопати дві довжелезні ями…
Визвольні змагання українського народу 1917 – 1921 років добігали трагічного кінця.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика історична
Опубліковано: 21.11.2014 19:13