chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Дощ по шибці

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Дощ шибку ночі смутком засіває,
Щось прикре, через вінця перелите,
Снує в думки, роз’ятрюючи щем,

Як прикрим усвідомлення буває,
Що ні з ким хліб насущний розділити,
І в час тяжкий опертися плечем.

Невтішно світлих рим шукати в прозі,
Як серце рветься звісткою сумною,
А сльози раптом висохли в журбі.

Гнітюче на байдужості дорозі
Враз захлинутись тиші густиною
За відчаєм самітника в юрбі.

Ох, гірко чути недруга бравади
Між лестощами в глуму павутинні
У мить душевних втрат чи самоти.

Але стократ найгірше відчувати,
Що десь недобре дорогій людині,
Коли не в змозі їй допомогти.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 117
Опубліковано: 23.11.2014 11:42





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Віра Петриченко   [vera]   Додано 23.11.2014 в 22:14   Рецензія: позитивна

Іноді дощ приносить прикрощі, та завжди змиває сліди гнітючості, а потім... після настає чистий і світлий день!
Сонечка ВАМ і тепла, та хай радує первий сніг!





 
Тетяна Чорновіл   Додано 25.11.2014 в 18:28

Дякую Вам за добрі щирі слова!
У нас в Черкасах також сніжить потроху!
Дощ насправді - дуже приємне дійство!
А під його шелест є про що задуматись! ))



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи