chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Час пам'ятає все…

[Віра Петриченко]  Версія для друку


Не можна вбити по звірячі –
Потім сказати: – Не хотів.
Не можна яро зневажати,-
Себе вважати без гріхів.

Не можна гудити брезгливо,
А потім, як там не було –
Просити прощення невміло,
Сказавши, що то жарт було.

Не можна зраджувати вкотре,
Потім просити все ж: – Пробач!
Я виправлюсь на цей раз – точно!
- Чи хто повірить в сотий раз.

Коли втікаєш боязливо,
Неправду кажеш: – На хвилину...
- Чи буде все так, як раніше,
Коли повернеш безпричинно…

І як там думай, чи мудруй,
Що все «зійде тобі із рук»,
Час пам'ятає все й тремтить –
За все прийдеться заплатить!




*PVG* Петриченко В



Рубрика твору: Тверді форми
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 221
Опубліковано: 26.11.2014 15:45





© Copyright: Віра Петриченко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 28.11.2014 в 08:36   Рецензія: позитивна

Мудрі думки! Про довіру в сотий раз особливо до душі відчулось.
А чому "тверді форми"?





 
Віра Петриченко   Додано 30.11.2014 в 11:39

Дякую,дякую за відгуки! Приємно чути Вас, та що відповідаєте взаємністю!

Хочу донести свою думку що до того, чому якраз цьому віршу я вибрала "тверді" форми.В моєму розумінні- суть і заключне слово приходиться на те, що всі повинні бути рівні перед законом - писаним і неписаним(БОЖИМ).За всі свої дії-поступки треба відповідати,або признавати - незалежно від статусу людства.Бо якщо по написаному закону хтось і уникнув відповіді, то перед Вищим -все ж таки буде відповідати він, а ні... його нащадки...Чому говорять- діти відповідають за гріхи своїх предків.
Це відноситься до всіх прошарків нашого людства- як в сімейному житті, так і в політичному... Менше було б у нас Врадієвок, непокараних снайперів та усього злого що діється зліва і справа, а відповідати придеться -рано чи пізно,перед народом, чи перед Богом!
Так, а не іначе!
Але я ж не суддя! і судити не мені! Це моя така думка, може я і помиляюсь.Можете мене поправити, або передати свій зміст "твердої форми". Кожний мислить по своєму,- тому скільки голівоньок стільки й думок, які в кінцевому результаті можуть сходитися чи розбігатись, але істина залишається істиною.Буду рада знати вашу точку зору.
Вибачте за таке довге пояснення.
Це стосується мого вірша та така моя думка...

Ще раз дякую!!!!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи