Сон крізь терня вій

Невтішний світ, де знемагаєш ти,
Я не збагну, та знаю – мушу йти.
За кроком крок у пущі сніговій
Тамую злет густого терня вій,

Мороз думок і застороги ліс,
Печуть в очах ламкі крижинки сліз.
Чи сон, чи яв сочить холодна мла?
Не пропадай! Я тут. Уже прийшла…

Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 174
Опубліковано: 05.12.2014 22:17

Переглянути профіль автора

Рецензії

Іванна Байда [baidaiv] Додано 07.12.2014 в 16:20 Рецензія: позитивна

Гарний вірш і цікава ілюстрація.

Тетяна Чорновіл Додано 10.12.2014 в 20:26

Скоріше всього, ілюстрація й навіяла. Хоч і настрій був відповідний! Дякую!

Віра Петриченко [vera] Додано 06.12.2014 в 13:41 Рецензія: позитивна

Іноді буває на душі, як на вашій картинці...
Цікава замальовка, проникливі слова!!!

Тетяна Чорновіл Додано 10.12.2014 в 20:28

Дякую Вам! Бувають в житті різні настрої! )

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи