chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

***

[Іванна Байда]  Версія для друку


Не хочу в обійми морозяні ранку
З-під теплої ковдри вставати,
Де клени іскристі в прозорім серпанку
Стоять, мов застиглі солдати.
Де зорями річка сіяє на сонці,
Як скло, в перламутрі жупан.
Патлаті кущі, дикуни-кроманьйонці,
Танцюють круг неї аркан.
І лірник-світанок у білій киреї,
Що іскрами сяє з-під ніг,
Віршує невпинно величні хореї
І золото кидає в сніг.
Обійми морозяні тихого ранку
П’янять, мов дозріле вино.
Та з теплої хати крізь білу фіранку
Дивитися краще в вікно.



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 129
Опубліковано: 07.12.2014 16:16





© Copyright: Іванна Байда



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 10.12.2014 в 20:33   Рецензія: позитивна

Гарна майстерна замальовка!
Правда Ваша, з вікна зима набагато краще виглядає! ))





 
Іванна Байда   Додано 10.12.2014 в 23:41

Особливо коли мороз:-)



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи