Виверти гуманітарної війни
Конвой «гуманітарний» їхав?
На днях смертельною любов’ю
В краю Донецькім схожий дихав.
А цей транзит з чиєї згоди
І на яку лиху годину
Повіз зимової погоди
«Дарунки» через Україну?
Чи може він Чумацьким Шляхом
Промчався попри заборони?
Чи вантажі за чорним махом
На крилах віднесли ворони?
Нема… Нема в кого спитати,
Хто знав, той зачаївся тихо.
Готують знову супостати
І нам «гуманітарне» лихо.
Що заховали за хрестами
Гуманітарії в законі?
Смерть, напаковану «братами»,
Везуть у дар троянські коні.
Вантаж сусідський аж сочиться
Брехні тяжким несвіжим лоєм,
І на шляху, де валка мчиться,
Біда московська в’ється роєм.
Прийміть, сусідоньки, уклінно
Й від нас «двохсотих» запах трупний!
Тримайся, Рідна Україно,
Бо ворог лютий і підступний!
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика військова
Опубліковано: 11.12.2014 14:41