Ніч ціпить страхом...

Нудна зима, мов злодія провина,
Бездумно зирить в шибку хазяїв,
А місяця у небі – половина!
Клянуся! Це не я його над’їв.

Ніч ціпить страхом… Тіні волохаті
Плазують пацюками по стіні.
Передчуттями тьма загусла в хаті,
І сон пропав, бо треба йти мені!

Покаятись я міг би необачно,
Та зиск який, скажіть, у каятті?
На кухні мрія трепетно і смачно
Котлетою пахтить в сковороді.

Під зблиск очей ступаю тихо-тихо…
Вже й мерехтить у тьмі сковорода.
На стіл стрибок! Зажди, котяча втіхо,
Зіпхнути кришку зможу… Не біда.

Нема котлети!!! Щось страшне й знаменне
Втаїла ніч в негаданий сюрприз.
Який злодюга мрію зжер без мене?!
Це, мабуть, той, хто й місяця надгриз…

Рубрика твору: Жартівливі вірші
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 200
Опубліковано: 14.12.2014 14:16

Переглянути профіль автора

Рецензії

Віра Петриченко [vera] Додано 16.12.2014 в 21:58 Рецензія: позитивна

Цікавий та кумедний віршик.
Бідний кіт..., він мабуть і місяць з"їв би із голоду.

Тетяна Чорновіл Додано 17.12.2014 в 13:43

:)))))))))
Попалась цікава картинка в НЕТі! ))
Дякую!

Іванна Байда [baidaiv] Додано 14.12.2014 в 19:01 Рецензія: позитивна

Бідний котик, а так хотілося йому котлетки.)))

Тетяна Чорновіл Додано 14.12.2014 в 21:39

Так, облом у кота! ))
То я на цікаве фото наткнулась в НЕТі! ))

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи

Всі авторські права на твори належать їх авторам і охороняються чинним законодавством. Літпортал Читальня.ком надає кожному авторові безкоштовну постугу з публікації творів на підставі призначеного для користувача договору. Відповідальність за зміст творів закріплена за їх авторами
Написати листа адміну