chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Засніжене світання

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Сніг рипучим слідом спуджує безгомінь.
Та, пилком коштовним стелиться з гілля.
Ялинкові шуби світанковий промінь
Фре́зово малює пензлем з віддаля.

Завитком ажурним заячих мережок,
Ніч лишає вензель в хащовій журі.
Діамант іскристий вербових сережок,
Приміряють хором ладні снігурі.

Висне бородатий лист від паморозі
Спомином осіннім в пістряві́ берез.
Ріжуть перемети сани на дорозі
Струдженим відбитком дерев’яних лез.

Падає жмутами сіно запашисте
На печатку круглу зношених підков.
Засліпляє очі сяйво урочисте
Золотоголових статурних церков.

У ясі морозній сонячну монетку
Стереже розп’яття срібного хреста…
Обійму неждано Зимоньку кокетку,
Зм’якшу поцілунком льодяні вуста.



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 160
Опубліковано: 18.12.2014 15:47





© Copyright: Олег Корнієнко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 20.12.2014 в 08:50   Рецензія: позитивна

Гарна, чиста така зимова замальовка з-під майстерного пензля.
Ой, глядіть... не прикипіть вустами! :))))))





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи