Із небес нахолоджено-синіх...

Дякуючи за натхнення картині Романа Величка
ПЕРЫШКО

Із небес нахолоджено-синіх
Сну відлунням скрипучим до ніг
У рядках ще недавно осінніх
Конденсується сторожко сніг.

Там, де в сонячне марево мрійне
Золотить світанкова пора,
Щось до трепету рим легковійне
З-під морозного сходить пера.

Мить тремку світанкового злата
Чи зітхну вітерцем, чи збагну…
Тихо-тихо. Лиш мрія крилата
Манить вірш у лунку вишину.

Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 8
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 377
Опубліковано: 22.12.2014 10:52

Переглянути профіль автора

Рецензії

Іванна Байда [baidaiv] Додано 29.12.2014 в 13:21 Рецензія: позитивна

Пані Тетяно, Ви, як завжди, неперевершені.

Тетяна Чорновіл Додано 03.01.2015 в 10:33

Дякую!!!
Я аж зашарілась! :))) Дуже приємно!

Микола СНАГОВСЬКИЙ [vamvidmene] Додано 28.12.2014 в 15:39 Рецензія: нейтральна

"...Трепет рим", "...зітхну віітерцем" та деякі інші образи -- просто архічудові!!!

Тетяна Чорновіл Додано 03.01.2015 в 10:32

Дуже вдячна Вам за увагу і приємний відгук!

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи

Всі авторські права на твори належать їх авторам і охороняються чинним законодавством. Літпортал Читальня.ком надає кожному авторові безкоштовну постугу з публікації творів на підставі призначеного для користувача договору. Відповідальність за зміст творів закріплена за їх авторами
Написати листа адміну