http://www.chitalnya.ru/

Із небес нахолоджено-синіх...

Дякуючи за натхнення картині Романа Величка
ПЕРЫШКО

Із небес нахолоджено-синіх
Сну відлунням скрипучим до ніг
У рядках ще недавно осінніх
Конденсується сторожко сніг.

Там, де в сонячне марево мрійне
Золотить світанкова пора,
Щось до трепету рим легковійне
З-під морозного сходить пера.

Мить тремку світанкового злата
Чи зітхну вітерцем, чи збагну…
Тихо-тихо. Лиш мрія крилата
Манить вірш у лунку вишину.




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 22.12.2014 10:52