chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

...справжнє...

[Alis]  Версія для друку


А про кохання я знала від самого народження,
мабуть, я народилась вже з таким знанням…
кохання, яке не просто закоханість, повага, захоплення, вдячність, мрії,
а саме таке, коли на кону – життя…
коли нічого не варте слів, бо немає дотику…
коли шепіт біля скроні – то мурашки по шкірі…
коли погляд у вічі – то політ добезодні…
тому, жахливо я боялася його…

Тоді нутро душі замкнула сімома замками,
а серце запечатала паролем, жила лиш розумом,
не дозволяла навіть і торкнутись серця,
та не оголювала душу, тим хто поруч був...

Але тобі , мабуть, насправді я була потрібна…
бо не зважаючи на перешкоди свого путі, ти все одно дійшов…
зірвав замки з душі, зламав печать паролю з серця
і увійшов не вагаючись і не питаючи, чи хочу цього я…
бездумно, керуючись лиш почуттями і пристрастю,
ти заполонив собою всю мою душу…
а теплотою свого серця, вдихнув у груди повноту життя


І ніжачись у купелі твого кохання,
і сутністю, і тілом, і єством
я раптом зрозуміла, що відчуваю, те що мала я відчути…
що я ще не померла, що знову вже – жива…






Рубрика твору: Верлібр
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 115
Опубліковано: 29.12.2014 14:19



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи