chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

На краєчку завії

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


У вицвілій тиші німої дрімоти
Нашіптує грудень зими привороти
Змороженим басом.
Заклякли в боязні під льодом калюжі.
На вікнах розквітли прозірчасті ружі,
Що витечуть з часом.

Промінчиком сонце голубить бурульки.
Розкурює вітер закопчені люльки
Печей над дахами.
Мережать синички галуззя вільхові.
Пряде полохливо в тепленькому схові
Зайчисько вухами.

Вовтузяться миші в кургановім тілі.
На обрії сунуть хмарини дозрілі
З нюансом завії.
Ще мить й проти сонця займуться жаринки.
Опустяться тихо тендітні сніжинки
Алмазом на вії.

В чарівності білій німої дрімоти,
Шептатиме січень зими привороти…
В гонитві із часом.



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 145
Опубліковано: 03.01.2015 07:57





© Copyright: Олег Корнієнко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 03.01.2015 в 10:24   Рецензія: позитивна

Яскраві зимові образи спалахують у поезії, мов жаринки проти сонця!
Гарно!





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи