http://www.chitalnya.ru/

На краєчку завії

У вицвілій тиші німої дрімоти
Нашіптує грудень зими привороти
Змороженим басом.
Заклякли в боязні під льодом калюжі.
На вікнах розквітли прозірчасті ружі,
Що витечуть з часом.

Промінчиком сонце голубить бурульки.
Розкурює вітер закопчені люльки
Печей над дахами.
Мережать синички галуззя вільхові.
Пряде полохливо в тепленькому схові
Зайчисько вухами.

Вовтузяться миші в кургановім тілі.
На обрії сунуть хмарини дозрілі
З нюансом завії.
Ще мить й проти сонця займуться жаринки.
Опустяться тихо тендітні сніжинки
Алмазом на вії.

В чарівності білій німої дрімоти,
Шептатиме січень зими привороти…
В гонитві із часом.


Автор: Олег Корнієнко
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 03.01.2015 07:57