Я і ти.

Там де зорі приховалися у річці,
Де стежки загадують бажання,
Там блукали й мріяли про зустріч,
Я і ти – на відстані чекання.

На відстані чекання думки злились в єдине,
І погляди зустрілись – завмерло все на мить,
Чи треба що казати ? – без слів все зрозуміло -
У просторі мовчання – любов палахкотить!

У просторі любові на відстані довіри,
Злились в єдине русло всі наші почуття,
Бурхливі хвилі щастя і кораблі надії
Несуть у безкінечність гарячії серця.

*PVG* Петриченко В.

Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 8
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 228
Опубліковано: 14.02.2015 11:33

Переглянути профіль автора

Рецензії

Жоана Мадзестеш [JoanaMadzestes1] Додано 16.02.2015 в 09:16 Рецензія: нейтральна

Так романтично і рифми мелозвучні.

Віра Петриченко Додано 17.02.2015 в 11:20

Дякую Вам Жоаночко за відгук!
І вам наснаги! У вас гарно все виходить - і твори і музика і виконання!

Тетяна Чорновіл [TETYANCH] Додано 16.02.2015 в 08:05 Рецензія: позитивна

Гарний закоханий вірш!

Віра Петриченко Додано 17.02.2015 в 11:25

Дякую! Дякую!
Сьогодні морозець та сонечко радісно світить, хай воно принесе радість, настрій, і взагалі хай буде хороший день!

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи