Як Господа нема в душі
Цю аферистку із Одеси
У кремль на службу найняли,
Як плакальницю ЗМІ і преси,
Акторку вражої хули.
Про «хунти київської жахи»
Щораз новішу роль завчить.
Де треба, рве на собі лахи,
Крізь сльози підле щось сичить.
А з нею вдячний люд ридає,
Хоч роль – з маразмом на межі.
Чи вірить хто? А хто спитає,
Як Господа нема в душі.
Блазнює пані не для слави,
Не тільки хліб і молоко
Відробить зрадниця держави,
Одеська жителька Ципко.
Ллє з безсоромних уст активно
Бридоту підлу, як сама.
Писати про таке противно!
Але й мовчати – сил нема.
_________________
Відома в Одесі аферистка Марія Ципко, розшукувана міліцією за шахрайство, в даний час заробляє собі на життя в ролі «жертви київської хунти». На російських телеканалах вона пліткує про ... звірства українських військових щодо мирних громадян.
Шахрайка засвітилася на фото в Слов'янську, в Донецьку під час попадання снаряда в тролейбус, в Санкт-Петербурзі, де блазнювала перед натовпом під час хресного ходу.
Це її доньок нібито зґвалтували в зоні АТО і так далі ... Останній шедевр кремлівської плакальниці – рвання на собі волосся «з горя» в Дебальцеве, де нібито ховалася в підвалі, а потім роздавала гуманітарну допомогу.
Графік побрехеньок провокаторки щільний: то вона солдатська мама, то дружина вбитого воїна АТО, якому не надають пільг, то бабуся нещасного внука, змушеного вчити українську мову. Шкода тільки, що ролі відповідачки за шахрайство в репертуарі не має.
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика цивільна
Опубліковано: 24.02.2015 09:20