chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Монолог розквітлої гілки.

[Віра Петриченко]  Версія для друку


Ов-ва! І в безкінечності є мить!
І чудо враз здійснилось!
- Привіт, мій світе! Я твоя!
Відкрила очі я і крила-пелюстки - Я ожила!
Весну покликала й прокинулась від сну,
Бо чула я тайком десь в вишині,
В небесній височенній далі
Жайворонок ніжно так співав мені:
- Ну, прокидайсь, не спи! Не спи!
Скидай із себе привид зимної вуалі!...

Тріпоче серденько і тьохкає у грудях –
Бруньки розквітли на гіллі:
- Весну принесла я вам, люди!
Хоча чомусь сніжок десь на чолі…
Та душу зігрівають ніжності етюди…

- Я так щаслива! Рада!Я живу!
- Радію сонцю й дню ясному!
- Несу в долонях вічності красу,
- То ж будьте й ви щасливі разом із-зі мною!



*PVG* Петриченко В.



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 206
Опубліковано: 27.02.2015 09:23





© Copyright: Віра Петриченко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 27.02.2015 в 21:01   Рецензія: позитивна

Гарна й ніжна поезія!
Дякую за ковток позитиву!





 
Віра Петриченко   Додано 28.02.2015 в 14:08

Дякую! Дякую!

На вулиці і справді весна! Хай весна несе настрій , натхнення та душевне задоволення!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи