http://www.chitalnya.ru/

Зраджене кохання

В обіймах вітру танули берези,
Кружляли сальсу сни в німім танку.
В передчутті солодкої імпрези
Летіла Ніч в весільному вінку.
Її коханий Місяць понад ставом
В глибинах вод купав свій гордий лик…
Ще трохи, ще, здригнеться і небавом
Прийде до неї ніжний чарівник.
Торкне волосся чистою щокою,
Зіп’є цілунок пристрасний із губ.
В причасті неба, поміж зір спокою,
Візьме із нею довгожданий шлюб.
О, де ж він, де коханий?! Забарився?!
Чому в обіймах тепло не кружля?!
– Лиш відблиском у озері лишився, –
Зітхнула заколисана земля.



Автор: Іванна Байда
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 28.02.2015 10:46