chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Відвертий сон

[Віра Петриченко]  Версія для друку


Ніч… Тиша… Стелиться рівний туман,
Гойдає вітер сни у місячнім серпанку…
І сниться рідний дім, садок, як океан
Та очі матері засмучені - на ганку…

Матусю! Матінко! У чім твоя печаль?
Запали очі глибоко, мов в ями
І скроні полонила сивая вуаль,
Вуста не посміхаються, мов хмари..

Матусю, матінко, я так цього жадаю –
Відчуй моє тепло, мою надію й віру,
До тебе лину я і запевняю -
Все добре в мене - згодом я прилину.

Прилину, обніму і тихо розповім,
Як я любив твої казки й обійми,
І ніжні, теплі руки, що в дитинстві
Гладили голівоньку-чуприну.

Колись соромився, що мамина любов
Хотіла застороги від чогось лихого,
А в цю хвилину так хотілось, щоб…
Відчути рук твоїх тепло, а більше і нічого…

Раніше - це тобі не говорив -
Не було часу, не хватало духу,
Тепер я зрозумів усім своїм єством –
В боргу до тебе я довічно буду.

Мамо, не сумуй, прошу тебе, ненько!
Знаєш – я живий, поки твоє серденько
Стукотить у грудях й молиться за мене,
Я знаю – день і ніч чекаєш ти на мене.

Ну ось… Ніби й не спав…
Гатять знову «гради» й міномети…
А знаєш, мамо, я дорослішим тут став
І зрозумів усі епітети й секрети:

- Війна – не те, що ми читали у книжках,
Війна – не те, що ми дивилися з екранів,
Війна – нестерпний біль і страх,
Перепліта стрічки орденів й медалей.


Ну все, матусю, мамочко моя!
Мені так стало легше на душі –
Неначе вдома я погостював
Й тебе побачив у-ві сні…

А поки що у нас іде війна…
Я не залишу у біді ні на хвилину
Тебе, матусю, й нашу Україну,
Я все віддам за це – як треба, то й життя.



*PVG* Петриченко В.




Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 235
Опубліковано: 14.03.2015 12:57





© Copyright: Віра Петриченко



 
Рецензії


Надія Танчинець   [nadezhda_tanchinec]   Додано 16.03.2015 в 14:30   Рецензія: позитивна

Гарно...але до плачу...





 
Віра Петриченко   Додано 16.03.2015 в 14:39

Щиро дякую Вам за відгуки!
Правда, душа болить і розривається у всіх.. , а як тій матері що не побачить більше свою кровиночку,?- це просто не можна пережити та винести...
Так хочеться , щоб все вже налагодилось, не було братоубивства, щоб було мирно та тихо !!..



 
Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 14.03.2015 в 23:29   Рецензія: позитивна

Щемливі духовні рядки!
Хоч би швидше закінчилась війна!





 
Віра Петриченко   Додано 16.03.2015 в 14:47

Дякую! Щиро дякую за відгуки та розуміння-підтримку!

Як я чула колись давно такий вислів- половина світу плаче, половині-скаче, то мабуть цей вислів підходить до того що більша половина світу хоче,щоб цього ПТНку вже ізолювати, або заморозити як експонат для страшилок для неслухняних дядів...

Хочеться так і сказати - А завра вже закінчилась війна!!!!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи