http://www.chitalnya.ru/

Веприсько місяць

Сікач ікластий – місяць топче ниву,
Засіяну світил коштовним збіжжям,
Де чумаків солоним роздоріжжям
Косулі хмар несуть пітьму лякливу.

Вологу шкуру ніченьки травою
Раптовий вітер пестить чорнобуро,
В непроглядінь вдивляється похмуро
Куниця дня минувшою іржою.

Струмок пульсує срібним горностаєм
Порепаними тропами граніту,
Стовбурчить вуха зойком буйноцвіту
Будяк-зайчисько над кульбабим раєм.

Куріпкою душа бринить ставочка,
Перлиться сад фазана ліпотою.
Просякнутий полину гіркотою,
Веприсько місяць суне до лісочка…

У шалині втаїть свою щетину
Від променів ранкового мисливця,
Необережним слідом чорнобривця
Горба потолочивши скатертину.


Автор: Олег Корнієнко
Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик
Опубліковано: 17.03.2015 00:58