http://www.chitalnya.ru/

Ноктюрн у спалаху

Тополиння безлисте
Небо хмарне імлисте
На розхитані сутінки рве.

З вечорового блиску
В полум’яну колиску
Стелить сонце руно світлове.

Ніч за хмарами тихо
Сіє зоряну втіху
Крізь загущену тьмяну імлу.

Йду, хоч боязко трохи
Не пізнати дороги
Між страхів шелестких ковилу.

Манить в неба бездонні
Спалах мрій у бутоні
Дивним сном на межі сприйняття.

Засторогу світанку
З рим щемлять до останку
Ледь відчутні стежки вороття.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 18.03.2015 15:49