http://www.chitalnya.ru/

Чашка весняної кави

Коли шерехи ночі останні
Лоскотали дрімотою ніс,
В нірку каву мені на світанні
Ти гарячу, мов сонце, приніс.

Лиш дихну нею – жаром нізвідки,
Палахне аж до кінчиків вух,
І весняного трепету квітки
В сон доллє, запахтівши навкруг.

Манить гущею з дна необачно
Присмак мрійних вершкових казок.
Насолоди – по вінця. Як смачно!
Не розлий… Ще ковтну хоч разок…



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Жартівливі вірші
Опубліковано: 16.04.2015 18:30