chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Неминуче… (або « на все воля Божа»)

[Віра Петриченко]  Версія для друку


На радощах Вареник підтюпцем стрибав,
Та так підскочив, що в одну хвилину
Не впорався та сил не врахував
І полетів… казна-куди по серпантину…

Летить… й від страху серце завмирає:
-Ну все, кінець! Прощай моє життя!
Прощайте всі, хто мене знає,
Мабуть немає вороття.

Та плюхнувся Вареник, мов в калюжу
І очі перелякані примружив,
То Доля перш за все піклується – по плану
Вареник благо приземлився у сметану!

Ви ж, бачте, як повезло чолов'язі!
А в першу мить хотілося кричати:
-Біда, рятуйте, «SOS»!
Не хочеться тонути, помирати!

Сусіди, побратими, родичі
Не мають віри, що в такому стані
Можна кричати –«Help!»- Тону!
На справді – він купається в сметані!

Чи ж то надовго прифортунило, чи ні
Та в решті решт - всьому приходить край –
Вареник в роті опинився зазвичай
Та ще й чотири дірки на спині…

Ну що тут можна думати – казати,
Що має бути – має все те статись,
Чи рано, а чи пізно – тільки Бог лиш знає,
Оберігає нас він…,
нас він і карає…

*PVG* Петриченко В.



Рубрика твору: Гумористичні вірші
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 219
Опубліковано: 18.04.2015 10:45





© Copyright: Віра Петриченко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 20.04.2015 в 17:39   Рецензія: позитивна

Ніби й гумор, але урок для тих,
хто раптом опинився "в сметані" і возніс себе до небес.
Зараз багато хто мав би задуматись над мудрістю цієї гуморески.





 
Віра Петриченко   Додано 05.05.2015 в 16:10

Дякую, що відгукуєтесь та розумієте мій задум!
Приємно,що відчули те, що я хотіла викласти у рядках.
Більшість же - це наша людська натура- якщо потрапив у "сметану" то ніби це так і треба, а не задумується над тим, чим це може закінчитись, аж поки "жарений півень" не клюне в тім"ячко...



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи