Давай втечемо вдвох від суєти

Давай втечемо вдвох від суєти
Між зарості пахучого ромену,
Де небо впало квітам на рамена,
Цілує вітер хмар гірські хребти.
Де жовто-білий рай зелених стін
Тіла гарячі заховає в лоно,
І сонечка ромашкового грона
Закриють галасливий світу тлін.
Давай втечемо вдвох від суєти,
Де запахи звільняють від облуди,
Де літа аромат тече повсюди…
Загубимось в ромені я і ти.

Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 169
Опубліковано: 28.04.2015 18:48

Переглянути профіль автора

Рецензії

Микола СНАГОВСЬКИЙ [vamvidmene] Додано 24.05.2015 в 07:21 Рецензія: позитивна

Неймовірно гарна поезія! Надто оці асоціативні рядки:

Де жовто-білий рай зелених стін
Тіла гарячі заховає в лоно,
І сонечка ромашкового грона
Закриють галасливий світу тлін.

Успіхів!!!

Іванна Байда Додано 24.05.2015 в 15:27

Дякую))).

Тетяна Чорновіл [TETYANCH] Додано 01.05.2015 в 15:19 Рецензія: позитивна

Дуже красиві витончені рядочки!
Вірш пахне роменом!))

Іванна Байда Додано 09.05.2015 в 08:49

Дякую.
Я собі згадувала луки з ромашками. Щось таке хотілося передати))).

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи