chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

У грициках

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Як сонце в світанкову діадему
Вплете ласкаві перші промінці
Давай удвох туманами зійдемо
У грицикові дикі манівці,

За промінцем, що теплиться у тебе
В руці.

Ось-ось пірне сліпуча днина з неба
У коників лункий тріскучий світ.
Сердець танком полохати не треба
Цей легіт на межі між «до» і «від»,

Коли нуртує в грициковій тиші.
Розквіт…

А місяць на захмарному узвишші
Суцвіттями плете вечірню тінь,
Й зізнань твоїх суцвіття найніжніші
Вгортає в чари зоряних видінь,

Натхнених трав’яною шалиною
Плетінь.

Бо вже з багрянців сонячних маною
Ступає ніч у грицикові сни,
Очей твоїх сяйнувши глибиною.
Не руш! Не руш тремкої дивини…

Суцвіття тільки, зніжене до щему,
Торкни.



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 15
Кількість рецензій: 3
Кількість переглядів: 158
Опубліковано: 19.05.2015 17:52





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Віра Петриченко   [vera]   Додано 25.05.2015 в 09:58   Рецензія: позитивна

Дуже ніжно і з любов"ю!!!
І цікавий стиль!





 
Тетяна Чорновіл   Додано 25.05.2015 в 11:04

Щиро вдячна Вам за небайдужі відгуки!
Ті два рядочки якось самі почали чіплятись, хоч задумувався звичайний чотиривірш!))



 
Іванна Байда   [baidaiv]   Додано 24.05.2015 в 15:33   Рецензія: позитивна

Красиво...





 
Тетяна Чорновіл   Додано 25.05.2015 в 11:03

Дякую, Іванно!
Рада, що сподобалось!



 
Микола СНАГОВСЬКИЙ   [vamvidmene]   Додано 24.05.2015 в 07:10   Рецензія: позитивна

Другим десертом на сьогоднішній сніданок мені була оця Ваша поезія! Чудова!
(Тільки бажано б не "зійдемо", а зАйдемо", наголос, звісно, на е).





 
Тетяна Чорновіл   Додано 25.05.2015 в 11:02

Сердечно дякую Вам за небайдужий відгук!
У мене спочатку й було "зАйдемо", а тоді виправила на "і".
Слово "зійти" тут значить не те, що сонце сходить, чи тісто...
Є ще одне значення - зійти чимсь. Це щось на зразок "стекти".
У моєму краї воно дуже поширене.
Змалку пам"ятаю, як бабуся моя любила повторювати: - Я збираю грушки в пелену, а Максимиха на межі аж злістю сходить!
:)))))))))))))))
Можна ще романтичнішим чимсь зійти: ніжністю, солодом чи туманами, як у вірші))))
Довго пояснювала, коротше не вийшло.
Дякую Вм за спогад про бабині грушки в пелені!))



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи