Мліють роси між трав

Мліють роси між трав
У досвітній імлі,
Неба тло зайнялось –
Ні шелесне навкруг.

З першим сплеском заграв
Сходить ніч до землі,
Де в зачаттях колось
Знемагає вівсюг.

На безмежжя краю
Ми згубились у сні,
Та про те вівсюгу
В чарах рос невтямки.

Сплеском серця втаю,
Що мені, лиш мені
Ніжить мить дорогу
Теплий потиск руки.

А в думки зусібіч
Духмяніє імла,
Наяву чи вві сні
Перехоплює дух.

В трави росяні ніч
Тихим зойком зійшла,
Де в колось гущині
Знемагає вівсюг.

Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 314
Опубліковано: 25.05.2015 11:18

Переглянути профіль автора

Рецензії

Іванна Байда [baidaiv] Додано 25.05.2015 в 15:36 Рецензія: позитивна

Цікаво і ніжно.
Вам би книгу видати, я б залюбки придбала.

Тетяна Чорновіл Додано 27.05.2015 в 14:39

Дякую!!!!!
Боюсь, що друк - це дороге задоволення для мене!
На жаль.
Хоч на сайтах зате є можливість пропонувати вірші з музичним супроводом і спілкуватися з читачами онлайн!
А це багато значить! :))

Віра Петриченко [vera] Додано 25.05.2015 в 12:16 Рецензія: позитивна

Дуже приємний, лірично-ніжний вірш! Відчуваються ніжні трепетні почуття любові!
От тільки де Ви їх берете? Вони (вірші) у вас наче штабелями стелються! Це приємно, муза ваша не відпочиває...

Тетяна Чорновіл Додано 27.05.2015 в 14:41

Та не дуже й штабелями!!! :)))))
Моя муза потроху ледащіє!
Сьогодні, наприклад, прийшлось її зранку кавою приманити! :)))))
Дуже вдячна Вам за відгук і оцінку!

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи