chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Вознесіння

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Сидить душа на розгіллі думок,
Вимолюючи в серця покаяння.
А те, сп’яніле боєм, подаяння
Гординею вихаркує в пісок.

Мов блискавки здригають нерви плоть,
Налякані осколковим візитом.
Охриплий зойк підступним паразитом,
З легень дірявих ніжить сонцезлоть.

Бунтує кров тісним пасажем вен,
Вулканом ран звергаючись назовні.
Тече з долонь, що вже хвилину повні,
Паплюжачи приватний лоск знамен.

Стуляє очі небуття журба.
Озимок смерті вивільняє жовна.
Возноситься Душа надії повна,
Що не даремна смерть цього раба.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 118
Опубліковано: 30.05.2015 06:25





© Copyright: Олег Корнієнко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 31.05.2015 в 23:41   Рецензія: позитивна

Тема непроста, тяжка для сприйняття.
Не кожен наважиться таку підняти.
Вам удалось. Поезія майстерна і образна.
До мурашок...





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи