chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

А я іду, прямую навпростець!

[Віра Петриченко]  Версія для друку


 
скачать файл

А я іду, прямую навпростець,
Ніяк я не збагну,
Чому співа ворона й горобець ?
Чому все радує на сам кінець ?
Чому? Скажіть, чому?

Лечу на крилах я семи вітрів
До райдуги-дуги,
Хай дощ іде – він не завадить, ні!
Сонце з калюж всміхається мені
І все цвіте навкруг!

І я лечу , мов кулька надувна
У просторі світів,
І наче хтось таємно посміхнувсь,
Метелик щастя ніжно доторкнувсь
Й на носику присів.

Нема кордонів і границь нема,
Ці почуття, як дивоцвіт.
Мене окрилюють слова,
Слова «люблю» - як казка світова
Хай чує увесь світ!


*PVG* Петриченко В.



Рубрика твору: Пісня
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 357
Опубліковано: 01.06.2015 10:04





© Copyright: Віра Петриченко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 04.06.2015 в 16:21   Рецензія: позитивна

Веселий віршик, сповнений позитиву, як і пісенька супроводу!
Дякую за позитив!
Але ж як класно, що ми крокуємо не по Москві! :)))))))
Я теж цю чудову картинку до якогось віршика дитячого втулила!))





 
Віра Петриченко   Додано 08.06.2015 в 14:41

Дякую! Щиро дякую за відгуки та підтримку!
Ці рядки народились давненько та брали сумнів чи викладати з мелодією..., а вона мені подобається і бадьорить!
Віршик для юної леді,коли переповнюють перші почуття, коли виростають крила!....



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи