http://www.chitalnya.ru/

А я іду, прямую навпростець!

А я іду, прямую навпростець,
Ніяк я не збагну,
Чому співа ворона й горобець ?
Чому все радує на сам кінець ?
Чому? Скажіть, чому?

Лечу на крилах я семи вітрів
До райдуги-дуги,
Хай дощ іде – він не завадить, ні!
Сонце з калюж всміхається мені
І все цвіте навкруг!

І я лечу , мов кулька надувна
У просторі світів,
І наче хтось таємно посміхнувсь,
Метелик щастя ніжно доторкнувсь
Й на носику присів.

Нема кордонів і границь нема,
Ці почуття, як дивоцвіт.
Мене окрилюють слова,
Слова «люблю» - як казка світова
Хай чує увесь світ!


*PVG* Петриченко В.



Автор: Віра Петриченко
Рубрика твору: Пісня
Опубліковано: 01.06.2015 10:04