http://www.chitalnya.ru/

Коли серпанки чар засіє ніч...

Коли серпанки чар засіє ніч,
Околицями мрій лунких спішу,
Хоч закликають тіні протиріч
За вороття стривожену межу.

Чи встигну я між трепетами вій
Краєчком сну заглянути туди,
Де з глибини зринає обрис твій
У збудженому шереху води…

Відлуння сплеск, а може ночі схлип,
Щоб безміри чекання осягти.
В передчутті сколихується глиб
Між хвильками тривог – нарешті ти!

І ти… і ти крізь чар серпанки встиг!
Ох, не стріпнути б кінчиками вій
З околиць мрій безмежно дорогих
На сну краєчку ніжний обрис твій.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 10.06.2015 22:29