chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Зачинені двері

[Іванна Байда]  Версія для друку


Колись давно в містечку біля гір
Із кам’яними мурами у златі
Стояв величний храм, торкався зір,
І хмари шпилями були розп’яті.
Блистіло все у сонячній росі,
А бані карбували блискавиці,
Вклонявся світ могутності й красі,
Що дивувала й тішила зіниці.
Цей храм для тих, хто сиплеться грішми,
А бідним зась входить в оселю Бога,
Бо вартовий ходив за ворітьми –
Закрита їм туди була дорога.

Жебрак старенький, змучений, в літах,
Стояв на вулиці і плакав гірко,
Душа злітала ввись, неначе птах,
А у кишенях – дірка, дірка, дірка.
Як хочеться зайти у диво-див,
Звільнитись від гріхів важкої броні,
Тут музики небесної мотив
Благословенням стукає у скроні.
Припасти головою до ікон,
В свічник лампадку вкласти з молитвами
І Господу вклонитись. Хай поклон
Від серця йде зі щирими словами.
Але закриті смертним ворота,
Кровить душевна рана, ой глибока,
А в роті розлилася гіркота,
Й сльозина смутку скапує із ока.

Спинився біля нього чоловік,
Красивий, наче в книжці на картині,
Маленька борода з рум’яних щік,
І очі, ніби небо, світло-сині.
Волосся довге, вовняний хітон,
А на ногах потоптані сандалі.
Це правда? Так, це все ж-таки не сон ─
Ісус прийшов утішити в печалі.
─ Ти, чоловіче добрий, не журись,
Утри сльозини з вій, хай висихають,
Молитву чую, щиро ти моливсь…
А там… Туди й Мене вже не пускають.



Рубрика твору: Байки
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 178
Опубліковано: 15.07.2015 12:38





© Copyright: Іванна Байда



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 16.07.2015 в 08:00   Рецензія: позитивна

Неймовірно красива притча!!!
І мудрість у ній глибока.
Завжди погоджуюся з тим, що найголовніший Духовний Храм - у душі нашій!

А "Туди й Мене вже не пускають" - не в брову, а в око!!!





 
Іванна Байда   Додано 16.07.2015 в 08:37

Дякую.
То так чомусь є у нас. Молимося на багатство, вклоняємось красі творіння людських рук, забуваючи, що не це у житті головне.



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи