chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Шлях до серця

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Дякуючи за натхнення картині Романа Величка
«Путь к сердцу»


Я шлях у млі побачила не зразу,
І так невчасно рушила в дорогу…
Навіщо йду, долаючи знемогу?
Ступаю спрагло по пустелі часу
Хоч поступ кожен болю завдає.

Та все ж іду вперед незнаним шляхом,
Звіряю напрям думки за зірками,
Бо відчуваю – за зневір пісками
Твоє десь серце калатає страхом,
А в такт йому відлунює моє.

Тобі несу я чарівничу квітку,
Що мрій пелюстя скапує потроху
Й на роздоріжжі вказує дорогу.
Цей шлях лиш мій! Його здолаю швидко,
З чола змахнувши втому на ходу.

На мить лиш здасться – марні намагання,
І з сумом хлине сумнівів орава.
Та ні! Я йду. На сум не маю права,
Бо твоє серце в досвітку кохання
Чекає, б’ється, вірить, що дійду.




Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 454
Опубліковано: 16.07.2015 08:33





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Віра Петриченко   [vera]   Додано 18.07.2015 в 21:15   Рецензія: позитивна

Дуже красиво!

Можна замислитись над кожним рядком! Кожний рядочок таємничо-ніжно- ліричний!





 
Тетяна Чорновіл   Додано 21.07.2015 в 11:41

Дякую!!! Приємно, що відчулось!



 
Іванна Байда   [baidaiv]   Додано 16.07.2015 в 08:42   Рецензія: позитивна

Такий красивий вірш, фантастичний...





 
Тетяна Чорновіл   Додано 16.07.2015 в 10:45

Дякую!!! Дуже приємно, що відчуваєте!
Величко надихає!
І не тільки Величко! ))



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи