http://www.chitalnya.ru/

Кава опівночі

Дякуючи за натхнення
картині Романа Величка «Кофе в полночь»

Там, де трепетна нічка ласкава
Сни снує в небеса неозорі,
А смерканням солоджені зорі
Зачаровано тануть у млі,
Розлила диво-пахощі кава
Між хмарин золотими вершками,
Й насолодою сну між ковтками
Манить ввись ледь сягнувши землі.

Крізь молочних туманів облоги
Місяць скинувся в темній глибіні,
І його десь у згущеній піні
Заколисує ніч запашна.
Хочеш кави опівночі трохи
У солодкій безмірності часу?
По ковтку... Не допий усю зразу.
Поцілуй і пірнемо до дна.




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 21.07.2015 22:53