chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Самота

[Іванна Байда]  Версія для друку


Мідні вальсують листки,
Стиха мережать осінь,
Біля порогу – полин,
Помежи хмари – просинь.
Стежка веде від дверей,
Кличе в незвіданий світ,
Шурхіт змішали вітри
З скрипом прадавніх воріт.
Жінка стара в кептарі
З мудрістю прожитих днів,
В вицвілих очах – зима,
Зморшки лягли поміж брів.
Порозлітались давно
Діти в далекий Берлін,
В серці – терпка самота,
Смуток живе поміж стін.
Лише розрада одна –
Рудоголове коша,
Знайда, пухнастий клубок,
Добра і світла душа.
Дибає осінь в садку,
Золото кида між віт,
Знову дріма на току
Бабця старенька і кіт.



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 141
Опубліковано: 27.07.2015 18:40





© Copyright: Іванна Байда



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 29.07.2015 в 20:08   Рецензія: позитивна

Справді, крик душі...
Чудовий вірш!





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи