chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Подаруй мені ніч...

[Віра Петриченко]  Версія для друку


Подаруй мені ніч, коли падають зорі,
Подаруй мені мить безкінечності рай,
Подаруй мені річ, що зігріє долоні -
Це тепло пронесу я з собою - ти знай.

Подаруй, подаруй – не багато я прошу,
Дуже прошу тебе, тебе одного,
Хай бажання сплетуть веселковую ношу,
Ці бажання мої – є частинка твого.

Передзвонюють дзвони – ранковії роси,
Грають промені сонця – веселки кришталь,
А вітер розчісує лагідно коси,
Заворожує душу таємний скрипаль.

І нічого не чули, нікого не знали,
Блукали- літали в просторах світів,
Розгнуздану волю ми свою впіймали
В пелюстках троянди - троянди вітрів.

Ніхто того не знає і гадки не має,
Що зорі Персея – дарунок мені,
Несу я в собі - тепло твоє вічне –
І ніжно співаю синочку пісні…

Подаруй мені ніч, коли падають зорі,
Я так бережно всі їх зберу –
Ті перлини і миті, таємні, прозорі
У мережку-життя я їх вдало вплету.

Подаруй мені ніч, коли падають зорі…
Подаруй, подаруй - тебе я прошу..


*PVG* Петриченко В



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 252
Опубліковано: 17.08.2015 15:18





© Copyright: Віра Петриченко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 18.08.2015 в 21:43   Рецензія: позитивна

Романтично і ніжно!





 
Віра Петриченко   Додано 20.08.2015 в 21:39

Дякую, дякую вам за увагу!!!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи