chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

В прижиттєвому виданні

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Переклад вірша Варлама Шаламова
«Пусть в прижизненном изданье…»


В прижиттєвому виданні
Хмари, ліс, гірські хребти
Зійдуть хай в рядки останні
Запальної марноти.

Бо не те щоб дуже сильним –
Сил немає вже давно, –
Витривалим і стожильним
На віку мені дано.

Захмеліти від заходу
Ледь рожевого пиття,
В рим танку крізь сну незгоду
Поринати в забуття.

І, пробуджений туманним
Сонця першим промінцем,
Я рядкам нічним жаданим
Не довірюся тихцем.

В ополонку краще кину,
І, коли заледеню,
В шаманській мольбі крижину
Простягну навпроти дню.

Як творіння після гарту
Не розтопить сонце враз,
Значить жити вже не варто –
Мій настав останній час.

_________________________

Пусть в прижизненном изданье
Скалы, тучи и кусты
Дышат воздухом преданья
Героической тщеты.

Ведь не то что очень сильным —
Силы нет уже давно,—
Быть выносливым, двужильным
Мне на свете суждено.

Пить закатной пьяной браги
Розоватое питье,
Над желтеющей бумагой
Погружаться в забытье.

И, разбуженный широким,
Пыльным солнечным лучом,
Я ночным нетрезвым строкам
Не доверюсь нипочем.

Я их утром в прорубь суну
И, когда заледеню,
По-шамански дуну, плюну,
Протяну навстречу дню.

Если солнце не расплавит
Ледяной такой рассказ,
Значит, я и жить не вправе
И настал последний час.



Рубрика твору: Поетичні переведення
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 88
Опубліковано: 05.09.2015 17:43





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи