Світання неясного звуки... |
![]() «Звуки неясного утра» Крізь досвітньої спраги марноти Мрію, спивши дрімоти краплини, Ще пригубити з келиха ночі Хоч піввишеньки сну, хоч ковток… Та притишено зойкають ноти, І неждано з-за хмар пелерини Мелодійне щось хлинуло в очі, Розплескавши жаркий холодок. Сплеск мелодії в ніч завмирає, Десь у сонячних сонних свавіллях Теплі хвилі солодкої муки З мерехтливих туманів снує. І не відає небо безкрає, Що нуртує в розбурханих хвилях: Чи світання неясного звуки, Чи стривожене серце моє. Автор: Тетяна Чорновіл Рубрика твору: Світ душі Опубліковано: 27.09.2015 09:47 |