chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

А він чекав її

[Іванна Байда]  Версія для друку


А він чекав, чекав її завжди,
Стривожену, сполохану, жадану,
Шукав в снігах її тонкі сліди,
Натерши на ногах криваву рану.
Між тернами й на перехрестях доль
Гукав її до часу падолисту,
Коли осінній вітер грає роль
Сумного скрипаля над сонним містом.
Ну а вона? Летіла у світи,
Мов птаха, до зорі простягши крила.
Сполохано ячала: «Де є ти?
У небеса тягнутись вже несила…»
Та їх дорога – вічна паралель,
Що не зійдеться навіть в перспективі…
Він коренем міцним приріс до скель,
Житами сколосивсь на жовтій ниві.
Ну а вона – витала між планет
Стривожена, сполохана, жадана…
Не стримати сумної пісні лет,
Що іменем не нареклась «кохана».



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 180
Опубліковано: 08.10.2015 09:22





© Copyright: Іванна Байда



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 08.10.2015 в 12:10   Рецензія: позитивна

Сумно.
Але ж красиво як!





 
Іванна Байда   Додано 14.10.2015 в 18:11

Дякую.То настрій такий, через осінь, напевно...



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи