chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Ковток з осіннього келиха

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Дякуючи за натхнення
картині Романа Величка «Осень»


У присмерковій стишеній імлі
Пантрує ніч осінню позолоту,
Де сном духмяним стигла зваба плоду
Стікає в вітру подихи малі
Через слабкого спротиву марноту.

За обрій сонце котиться до сну,
Сповите хмар туманною габою.
Там осінь мліє пристрастю напою.
Його хмільну ігристу таїну
В ковтку не осягнути нам з тобою.

Бо провокують осені ковтки
Кленовий смак тремкого златолисту,
Що лине з губ у неба даль імлисту
І десь аж там… на віддалі руки
Мелодію нуртує урочисту.

За нею часу збуджений виток
Спливає з нот у зір разки коштовні.
А снам – зізнань намиста невимовні
Чарує ніч. Ковток… і ще ковток.
Надпий. Осінній келих знов уповні.






Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 838
Опубліковано: 09.10.2015 12:25





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Іванна Байда   [baidaiv]   Додано 14.10.2015 в 17:55   Рецензія: позитивна

"Кленовий смак тремкого златолисту", терпкий, напевно...





 
Тетяна Чорновіл   Додано 15.10.2015 в 13:38

Можливо, не знаю))
Здається, Величко знає!)))
В Штатах і Канаді полюбляють кленовий сироп!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи